- змовляти
- —————————————————————————————змовля́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
змовляти — я/ю, я/єш, недок., змо/вити, влю, виш; мн. змо/влять; док., перех. 1) також без додатка, заст.Справляти заручини. 2) тільки док., розм. Промовити, сказати. 3) також без додатка, розм., етн. Те саме, що замовляти 2) … Український тлумачний словник
єднати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) рідко. Скріплювати щось яким небудь способом. 2) Встановлювати сполучення, зв язок із чим небудь, між чим небудь. || Встановлювати спілкування між ким , чим небудь за допомогою засобів зв язку. 3) Створювати між ким… … Український тлумачний словник
змовити — див. змовляти … Український тлумачний словник
змовляння — я, с. Дія за знач. змовляти 1) … Український тлумачний словник